

Дорогі колеги! 

За покликом серця ми з Вами обрали благородну, потрібну і дуже відповідальну професійну стежину - педагогічну
. Вчити і виховувати дітей - це не просто наша робота, це наше життя. Ми дбаємо про учнів, як про рідних, адже є сподвижниками в боротьбі за їх розум та майбутнє. Ми їх наставники і для деяких навіть друзі. Ми даруємо їм надію і допомагаємо розправити крила для великого польоту довжиною в життя. 






Від щирого серця бажаю нам вистояти до кінця в цій боротьбі. Нехай нашу нелегку важливу справу цінують, шанують і щедро винагороджують. Нехай зернини знань, з яких формується розумовий багаж, міцно осідають в головах наших дітей. Нехай учительські нелегкі будні приносять нам тільки радість і будуть плідними. Бажаю всім терпіння, життєвих сил і щоб все те, чим Ви ділитеся з дітьми, поверталося до Вас сторицею! Нехай Вас оточують повага і любов, доброзичливість і милосердя, життєрадісність і вдячність!
P. S. Дякую моїй першій учительці Ірина Галан
за обрану професію 
( я вже з перших днів вересня 1989 року знала, ким буду!
)




До речі, деякі мої учні - уже вчителі та викладачі! 
, троє з них - філологи 




